Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Shahidi S$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Veisi M. Analgesic Effects of the Aqueous Lemon Verbena Extract in Rats [Електронний ресурс] / M. Veisi, S. Shahidi, A. Komaki, A. Sarihi // Нейрофизиология. - 2016. - Т. 48, № 2. - С. 118-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2016_48_2_7 Лимонна вербена (ЛВ) використовується в традиційній народній медицині як засіб проти астми, спазмів, застуди, лихоманки, болю різного походження, безсоння і т. п., проте її ефекти не досліджувались експериментально. Вивчали дію водного екстракту листя цієї рослини на параметри тестів, пов'язаних із ноцицепцією, - тесту відсмикування хвоста та тесту "кислотних корчів". Готували перший водний екстракт із листя ЛВ та дегітратували його. Досліди було проведено на 7-ми експериментальних групах щурів лінії Вістар; тварини цих груп одержували внутрішньоочеревинні ін'єкції фізіологічного розчину (контроль), ЛВ-екстракту в 4-х дозах (10, 100, 500 та 1000 мг сухої речовини на 1 кг маси тіла), морфіну та екстракту ЛВ (1000 мг/кг) із попередньою ін'єкцією налоксону. Ін'єкції екстракту в дозах 500 та 1000 мг/кг призводили до суттєвого збільшення латентного періоду реакції відсмикування хвоста у порівнянні з аналогічним показником у контролі (P << 0,001). Кількість "корчів" у відповідному тесті протягом 1 год суттєво зменшувалася після ін'єкцій екстракту в дозах від 100 до 1000 мг/кг. Максимальні аналгетичні ефекти були близькими до таких після ін'єкцій морфіну (10 мг/кг). Налоксон повністю усував ефекти екстракту ЛВ у тесті відсмикування хвоста, але лише частково пригнічував відповідну дію в тесті "корчів". Отже, результати проведених експериментів показали, що водний екстракт листя ЛВ має відчутну антиноцицептивну дію; можливості застосування цього екстракту або його похідних у контролі болю мають бути досліджені в подальшому. | ||
| 2. |
Rezapoor N. Effects of the Agents Influencing the Serotonergic and Cannabinoid Systems on Memory in the Avoidance Test in Mice [Електронний ресурс] / N. Rezapoor, S. Shahidi, A. Komaki // Нейрофизиология. - 2014. - Т. 46, № 2. - С. 134-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2014_46_2_6 У дорослих білих мишей-самців досліджено навчання поведінці уникання та деактивацію цього процесу в системі із човниковою камерою. Виміряно латентні періоди перетину межі під час навчання до ін'єкції тестованих агентів - флуоксетину (інгібітора зворотного захоплення серотоніну, SSRS) та URB597 (речовини, що перешкоджають декомпозиції ендоканабіноїдів) і після таких ін'єкцій (STLa і STLr) відповідно; визначено загальний час проведений у темному компартменті за даних ситуацій (TDC). У мишей, які одержували флуоксетин (5, 10 або 20 мг/кг), STLr ставали більшими, ніж у контролі, причому в разі використання 10 мг/кг різниця середніх була вірогідною. Ін'єкції URB597 зменшували значення TDC, і у разі середніх і високих доз (0,3 і 1,0 мг/кг) відмінності перевищували рівень вірогідності. Флуоксетин у всіх дозах зумовлював суттєве зменшення значень TDC, а ін'єкції URB597 збільшували цей показник (у разі 0,3 та 1,0 мг/кг зрушення були вірогідними). Комбіновані ін'єкції флуоксетину та URB597 (5 + 0,1, 10 + 0,3 і 20 + 1,0 мг/кг) призводили до збільшення значень STLr і зменшення TDC до рівнів, порівнянних із тими, які спостерігалися за умов ізольованих уведень флуоксетину у відповідних дозах. Таким чином, флуоксетин покращував пам'ять, тоді як URB597 порушував її; флуоксетин має здатність нейтралізувати негативні ефекти URB597. | ||
| 3. |
Shahidi S. Antinociceptive Effects of an Extract of Securigera securidaca and their Mechanisms in Mice [Електронний ресурс] / S. Shahidi, P. Pahlevani // Нейрофизиология. - 2013. - Т. 45, № 1. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2013_45_1_8 Досліджено впливи водного екстракту з насіння Securigera securidaca | ||
| 4. |
Mahmoodi M. Morphological Effects of Combined Systemic Administration of Fluoxetine and Sildenafil in the Murine Hippocampus [Електронний ресурс] / M. Mahmoodi, S. Shahidi, N. Hashemi-Firouzi, A. Komaki // Нейрофизиология. - 2013. - Т. 45, № 4. - С. 332-337. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2013_45_4_5 Досліджено вплив флуоксетину (селективного інгібітора зворотного захвату серотоніну), силденафілу (інгібітора фосфодіестерази-5, PDE5) та їх сукупного введення на морфометричні характеристики основних (пірамідних) клітин гіпокампа мишей. Флуоксетин (5 мг/кг), силденафіл (2 мг/кг) або комбінація цих агентів у зазначених дозах уводилися самцям мишей внутрішньоочеревинно щоденно протягом двох тижнів. Зрізи гіпокампа завтовшки 5 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином. Обидві речовини та їх комбінація не викликали значних змін розмірів пірамідних нейронів у зонах CA1, CA2 | ||
| 5. |
Shahidi S. Antinociceptive Effects of Valeriana Extract in Mice: Involvement of the Dopaminergic and Serotonergic Systems [Електронний ресурс] / S. Shahidi, A. Bathaei, P. Pahlevani // Нейрофизиология. - 2013. - Т. 45, № 6. - С. 544-548. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2013_45_6_8 Валеріана лікувальна (Valeriana officinalis) широко використовується як рослинний лікувальний засіб у традиційній медицині. Достовірні відомості про можливу антиноцицептивну дію цієї рослини, проте, відсутні. Ціль дослідження - оцінити в експериментах на мишах, чи здатний водноспиртовий екстракт валеріани модулювати біль, а також з'ясувати можливі механізми таких ефектів. Дорослі самці мишей лінії Balb/c були рандомізовано розподілені на дев'ять груп, їм внутрішньоочеревинно ін'єкували фізіологічний розчин, водноспиртовий екстракт з коренів валеріани (800, 200 або 50 мг сухої речовини на 1 кг маси), морфін, а в чотирьох групах - комбінації 800 мг/кг екстракту валеріани з антагоністами систем, залучених у реалізацію антиноцицептивних ефектів, - налоксоном, ондасетроном, метоклопрамідом або скополаміном. Для оцінки можливої модуляції болю використано тест відсмикування хвоста та оцтовокислотний тест "корчів". Латентні періоди відсмикування хвоста в групах, що одержували 800 та 200 (але не 50) мг екстракту та комбіновані ін'єкції 800 мг/кг валеріани з вказаними блокаторами, були довшими, ніж у групі контролю. В той же час латентні періоди цієї реакції в групах 800 мг/кг екстракту + ондасетрон та метоксипрамід були вірогідно меншими, ніж під час ізольованої дії 800 мг/кг екстракту. Кількість "корчів" у мишей у межах періоду спостереження у відповідному тесті після ін'єкції екстракту була меншою, ніж у контролі. Число таких "корчів" у групах 800 мг/кг екстракту в комбінаціях з ондасетроном та метоклопрамідом було вірогідно більшим у порівнянні з тим, що спостерігалось у разі дії лише екстракту в аналогічній кількості. Зроблено висновок, що екстракт валеріани здійснює очевидний аналгетичний вплив, опосередкований серотонін- та дофамінергічною системами. | ||
| 6. |
Nemati Z. Effect of a Hydroalcoholic Extract of Rosa сanina Flowers on Anxiety in Rats [Електронний ресурс] / Z. Nemati, A. Komaki, S. Shahidi, A. Sarihi // Нейрофизиология. - 2015. - Т. 47, № 2. - С. 157-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2015_47_2_9 Досліджено впливи водоспиртового екстракту з квітів шипшини (Rosa canina) на поведінку щурів у припіднятому хрестоподібному лабіринті; тестували дорослих самців (маса тіла 200 - 240 г). Екстракт із квітів шипшини вводили перорально (дози 150, 300 або 450 мг/кг) щоденно протягом одного тижня. Здійснювали відеозапис поведінки тварин у лабіринті протягом 10 хв і підраховували стандартні показники, пов'язані з рівнем тривожності. Введення екстракту квітів шипшини зумовлювало вірогідне дозозалежне збільшення числа входжень до відкритих рукавів лабіринту та суттєве збільшення тривалості перебування в цих рукавах (останнє лише в разі найбільшої дози, 450 мг/кг). Кількість заходжень до закритих рукавів лабіринту (корелят інтенсивності локомоції) не відрізнялася від контролю за всіх доз. Пероральне введення екстракту показало його анксіолітичний профіль в експериментах на щурах. Необхідні подальші дослідження анксіолітичних властивостей екстракту та нейробіологічних механізмів його дії (зокрема, можливої взаємодії активних агентів екстракту із нейротрансмітерними системами). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |